В три они с легкостью ставят себе мультики онлайн, в шесть снимают и монтируют первые видео, в восемь покоряют интернет своими влогами, а в четырнадцать сами создают приложения, которыми потом пользуются сотни людей. Для детей, рожденных в 21 веке, планшеты и телефоны ― не просто дорогие игрушки. Это инструменты, позволяющие идти в ногу со временем. А оно требует от будущего человечества все новых и новых навыков.

В новом спецпроекте BACK TO SCHOOL две талантливые и успешные мамы, создающие аналоговый продукт, рассказывают, зачем внедряют гаджеты в обучение и воспитание своих детей, как в условиях всеобщей диджитализации привить любовь к настоящим книгам и почему дети раньше и сейчас ― это две большие разницы.
Ксения Букшина
Ксения Букшина ― директор издательства «Так», создательница научно-популярного медиа Promum и мама двоих детей ― Ульяны и Миши. Ксения встретила нас в уютном офисе своего издательства, полном книг, и рассказала, чему, на ее взгляд, в первую очередь нужно учить детей, как она использует гаджеты для развития дочки и сына и почему не стоит сравнивать детей с собой.
Познавать, верить себе, создавать команду и достигать своей цели
Думаю, что неизвестность, в которой растут наши дети, ― это настоящий вызов. Если наши родители еще могли предположить, какие профессии понадобятся нам, когда мы вырастем, то предугадать, какие знания будут нужны нашим детям через 15-20 лет в условиях повсеместной роботизации, не легко. Нам остается не отбить у детей жажду учиться и постоянно познавать новое.

Мне кажется, первое, чему нужно учить детей, ― быть ориентированным на себя: разбираться в своих чувствах, в своих эмоциях и своих желаниях. Понимание того, какой ты, чем хочешь заниматься и что тебе интересно, дает уверенность, что ты найдешь свое дело в любом уголке планеты.


Еще одно важное качество, которому, на мой взгляд, стоит учить детей, ― это умение работать в команде и создавать эту команду. Это тот самый эмоциональный интеллект, который позволяет понимать себя, понимать других, находить общие интересы и собирать «своих» людей вместе.

Мне хочется развивать в своих детях умение планировать и разбивать большую мечту на маленькие задачи. Потому что так она становится целью и исполняется. Конечно, умение читать и писать безусловно важно ― книги развивают воображение и это отдельный мир, но в современной реальности, когда все можно найти в Google, навыки куда важнее заученных знаний.
Бояться гаджетов ― как отрицать действительность
Мы живем в прекрасное время, когда есть море способов помочь себе и своему ребенку развиваться: искать и находить информацию, фильтровать ее и критически мыслить, развивать навыки общения и нетворкинга.

Сейчас многие родители боятся гаджетов, но мне кажется, что это все равно что отрицать действительность ― гаджеты ощутимо помогают в работе, в планировании, в развитии.

Я считаю, что абсолютно для любого интереса ребенка можно найти качественный продукт, который будет его развивать и становится палочкой-выручалочкой для родителей. У моей дочери ― ей 8 лет ― например, есть iPhone. Но его она пока использует, только чтобы звонить и писать сообщения друзьям.
Еще есть iPad, где у нее стоит пара приложений для изучения английского и несколько игр. В школе Ульяны нам посоветовали приложения, где дети учатся читать и считать в игровой форме: какие-то игры-бродилки, просто разнообразное чтение. Дети заходят на сайт, скачивают приложение, и это супер-крутой пример, как можно использовать достижения цивилизации в обучении.
Сравнивать детей с собой ― олдскульно
Мои родители часто говорят: «Ты читала круглыми сутками, а твои дети этого не делают». Но это довольно олдскульный подход, я стараюсь так не сравнивать. Конечно, если из развлечений у тебя палка, мяч и книга, то, скорее всего, ты выберешь книгу, и то не факт.

Сейчас у детей другие интересы, другое взаимодействие. Уля, например, очень любит людей и умеет их организовывать: это ролевые игры, какие-то интересные «придумки». Например, те же слаймы ― ими облеплена вся квартира, вся машина и все лицо дочки. Дети готовы экспериментировать, и у них нет запрета на это. И вот это круто.




Не прививать любовь к книгам
Я считаю, что прививать любовь к книге силой ребенку не надо. Книга ― это инструмент. Если ребенок понимает, что там можно найти ответы на вопросы, тогда он сам ее полюбит.

Можно читать вместе с ребенком, превращая чтение в увлекательное путешествие. Например, у нас с Улей есть одна из любимых книг ― «Казки для дiвчат-бунтарок». Те истории, которые нам нравятся, мы копаем глубже. Так Уле понравилась история девочки, которую пытались насильно выдать замуж, но она убежала, еле оставшись в живых. Девочка стала популярной в Америке рэп-исполнительницей и поет о свободе выбора и о том, что нельзя распоряжаться человеческой судьбой. Мы начали все это гуглить, нашли в YouTubе ролики о ней. Уля пошла в школу, показала это своим одноклассникам, они стали задавать больше вопросов и обсуждать историю. Вот так примерно это путешествие и происходит.

Гаджеты дают возможность путешествовать, куда угодно, и узнавать, что угодно. В моем детстве процесс поиска и сбора информации кардинально отличался: это был поход в библиотеку, стопки каких-то книг, которые быстро устаревали. А потом, когда мне было 13, у меня появился компьютер. Это было просто вау! Я поначалу даже боялась к нему подойти. Когда поняла, как пользоваться Google, и что можно получать информацию, которую не найти в книге, ― это был шок. Сейчас можно легко найти или проверить любые факты, подойти к информации критично, а не так, как мы раньше ― верили всему, что написано в одной-единственной книге.

Самое главное ― не отбить у ребенка желание узнавать больше, даже если то, что он узнает, не всегда совпадает с родительскими интересами и взглядами на мир.
Тетяна Федоренко
Гаджети ― невід'ємна частина освітнього процесу: творчі завдання, тести онлайн та повна відсутність географічних обмежень. Як нудні домашні завдання перетворюються на цікавий челендж, чому гаджети не обмежують, а навпаки ― дають свободу, та що буде, якщо не втручатися у творчі онлайн-експерименти своєї дитини. Про все це ми поговорили з мамою Еви та Лева ― сценаристкою та письменницею, креативною директоркою, Тетяною Федоренко.
Переплюнути штучний інтелект
Сьогодні інформації так багато і вона так швидко змінюється, що вивчити все стає просто неможливим. У сучасних дітей вже не буває, як було в нас: ось вам тема реферату, ось бібліотека, де тобі знайшли по буковці тексти, які ти перепишеш. Зараз дитина, маючи гаджет в руках, може сама все знайти та перевірити. Тому діти мають вчитися шукати потрібне. А ще ― бути самостійними. Факти говорять про те, що людина не раз змінює професію протягом життя, тому вивчати щось нове доведеться постійно.

Я вважаю, що штучний інтелект буде все більше ставати частиною нашого життя. Переплюнути його в системності, в об'ємі інформації та інтелектуальних операціях буде неможливо, але в творчості ― так. І єдина можливість вижити в цьому світі ― це бути творчим, креативним і вміти мислити нестандартно.


Гаджети ― це свобода дій
Коли народилася Ева, я спочатку піддалася загальному впливу і думала, що гаджети ― це шкідливо, що їх треба взагалі заборонити до певного віку доньки. Але це було б найлегшим. Дозволити користуватися, контролювати цей процес і вчити робити це екологічно, виховувати через гаджети творчість та самостійність ― все це вже потребує певних зусиль від батьків.
Я все ж дозволила використовувати гаджети, але контрольовано. Згодом ми знайшли багато творчих можливостей. Наприклад, функцію, де дитина може створити власний бенд і робити нехай какофонічну, але вже музику. Або додатки, де можна було фарбувати волосся чи куховарити, де дитина може проявляти свою креативність.

Наприклад, якось Ева після перегляду відео зробила з губок для миття посуду мильницю. Звісно, це було Oh, my God, але ми все ж таки похвалили її, повісили цю мильницю в ванній, і для дитини це був стимул робити щось далі.
Офлайн ― не завжди краще
Звичайно, можна сказати, що все можна робити офлайн. Але сучасні батьки не мають можливості багато часу проводити з дітьми. Взагалі-то і наші батьки не мали такої можливості. Проте ми могли годинами висіти на вулиці, нам не заборонялося лазити по деревах, робити секретики в землі з якихось фантиків, засовуючи їх під скло і витягувати черв'яків після дощу. Ми були вільні пізнавати цей світ.

В наших дітей немає можливості робити так само. Щойно вони виходять на вулицю, ми починаємо казати «Це в руки не бери». Ми не в захваті, якщо вони лазять по деревах, та й тих дерев, на які можна було б залізти, майже немає. Діти зараз не можуть самі себе розважати. Тому гаджети ― досить непогана альтернатива в моменти, коли не можна на вулицю. З ними діти можуть творити, навчатися, спілкуватися. Наші діти живуть в іншому світі, і не має сенсу тримати їх в бульбашці, забираючи купу можливостей.
Я у мами блогерка
Звісно, в нас були моменти, коли довелося боротися з певним контентом. Наприклад, з блогерами. Спочатку блогери здавалися крутою знахідкою. Якось влітку двоюрідні сестри вирішили зробити Еві власний канал. Діти самі придумували сценарії і їх відігравали, готувалися до зйомки. Вони все робили самі за допомогою планшету: і з'йомку, і монтаж, і титри. І це набагато краще, ніж усе, що ми могли б зняти напам'ять. Зараз вже діти виросли, але ось ці спогади залишилися.

Але була і інша сторона медалі. Окрім того, що діти робили щось самі, їм стало цікаво дивитися, що роблять інші. І почалося просто підглядання за чужим життям. Ми намагалися довести, що є реально корисні речі, наприклад, гімнастика, яку Ева дивилася і потім всерйоз почала займатися, а є щось взагалі непотрібне. Тож, нам довелось контролювати контент.

Ми дозволили їй дивитися блогерів тільки на велики свята. Добре, що в Apple можна встановити батьківський контроль та обмеження по часу. Щоправда, він нам знадобився тільки один раз, коли Ева занадто довго висіла у додатку Like. Тато тоді поставив їй дуже щільне обмеження ― щось близько 15 хвилин. І потім, коли вона пояснила, що цього замало, щоб і власний контент створити, і бодай щось подивитися, він додав їй ще трохи часу.

Якось я жартувала, що не знаю, як би ми виховували дітей, якби не було гаджетів. Будь-яку істерику молодшого або впертість старшої можна побороти однією фразою ― «Будеш без гаджета». І миттєво все зроблено та всі заспокоєні. Звісно, можна робити, як кажуть психологи: сідати на рівень очей дитини, говорити розумні речі правильним тоном, але перспектива залишитися без улюбленої техніки працює краще.
Навчання без обмежень
Коли Ева тільки почала вчити англійську, ми разом стали дивитися майстер-класи з ліплення на англійській. Навіть якщо Ева чогось не розуміла, вона здогадувалася інтуїтивно, буквально всмоктуючи нові слова. І так дуже легко разом із творчістю зайшла ще одна додаткова мова.

Величезний плюс глобальної діджиталізації ― це те, що в наших дітей є можливість вчитися, наприклад, в американській школі, не відвідуючи американської школи. Ева вчить американську програму з нейтів спікерами, в неї англомовні вчителі і всі тести ― математику, англійську, науку ― вона здає онлайн завдяки планшету. До речі, добре, що вона прийшла до школи вже розуміючи, як працювати з гаджетом ― їй не треба тратити свій час на те, щоб розібратися з технікою.



Бути онлайн ― це про спілкування
Багато хто говорить, що гаджети позбавили дітей спілкування. Але мені здається, що навпаки. Вони ще маленькі, вони не говорять про політику. Але в них є їх онлайн-світ, творчість в додатках ― це найпоширеніші теми. Вони говорять про фільми, які побачили, про те, як знімають кліпи, а ще діляться лайфхаками, хто й яку скачав програму для монтажу чи обробки відео. І цей світ ― це частина дитячого Всесвіту. Хіба це не спілкування?
Безграничные возможности и передовые технологии по приятным ценам
Техника Apple ― это удивительные возможности, стимулирующие творчество. Редактируйте видео, будьте дирижером виртуального оркестра или создавайте музыку для школьных презентаций ― в App Store вы найдете множество приложений для юных исследователей. А тщательно отобранный и только развивающий контент в категории «Дети» в App Store позволит не переживать за безопасность ребенка в сети.

Гаджеты Apple интуитивны и понятны даже детям. Они подходят для учеников с разными способностями. Техника Apple мало весит и легко помещается в школьном рюкзаке, а зарядки хватает на целый день.

Если начало учебного года застало вас врасплох, а в планах большие свершения ― самое время присоединиться к акции Back to School и купить технику Apple по очень выгодным ценам.

Акция Back to School действует в магазинах iOn, «Алло», Comfy, «Цитрус», Moyo, «Фокстрот», «Эльдорадо», Vodafone и КТС. Исследуйте мир, воплощайте в жизнь самые невероятные идеи и учитесь интерактивно вместе с Apple.
Текст: Кристина Шапран
Фото: Никита Юренев
Верстка: Карина Тимченко